Галич, путівник по місту

Відстань до Івано-Франківська : 26 км. < O: P>

Саме цей Прикарпатський містечко на березі Дністра дав колись назву всьому краю - Галичина. Саме тут був княжий град Ярослава Осмомисла (1153-1187) .. Вірніше, майже тут: літописний Галич знаходиться на відстані 6 км від Галича сучасного, поблизу села Крилос.

Тут селилися завжди: археологи на доказ цього твердження продемонструють артефакти різних культур: лінійно-стрічкової кераміки, трипільської, культури шнурової кераміки, Комаровський, голоградской культури фракійського гальштата, ліпіцкой, черняхівської ... А вже в VІІІ-ІХ ст. з'явилося місто, який потім увійшов в Київську Русь, а ще пізніше, в 1141 р., за князя Володимира Володаревіча, отримав і сам столичний статус.

Яким було місто тоді? Великим? Так. Багатим? Теж так: коли Ярослав Осмомисл в 1187 р. відчув себе смертельно хворим, він наказав роздавати у столиці милостиню бідним, просячи всіх пробачити його гріхи. Як пише літописець, слуги князя три дні роздавали по Галичу княжу милостиню і не могли роздати всіх грошей, призначених на це князем. Але місто стало ще більшим і більш багатим за Романа Мстиславовича. У Галичі складалася Галицько-Волинська літопис (ХІІІ ст.). Тут створена одна з найдавніших пам'яток староукраінской писемності Київської Русі-України - Галицьке Євангеліє.

Тут грунтується Галицьке єпископство, а в 1303 році - навіть митрополія! Галицькі митрополити знаходилися в місті до кінця XІ V ст., Хоча вже в 1240 -х роках князь Данило, званий Галицьким, не переніс свою столицю в Холм. А далі татарська навала зрівняв місто з землею. Що за іронія!

Місто відродиться Феніксом і стане власністю магнатів Потоцький, центром староства. З цих пір його історія мало чим відрізняється від історії десятків міст і містечок Галичини. Княжі столичні амбіції поховані під пластом забуття і щедрої землі - поки на початку ХХ ст. львівський археолог Ярослав Пастернак не відкриє княжий Галич знову. Скільки сенсаційних знахідок, виявляється, ховала ця земля! Розкопки на місці княжого міста ведуться і зараз - Галич ще приведе в здивування істориків і туристів.

Сучасний Галич займає територію, на якій в княжу пору знаходилося торгівельно-ремісниче поселення. Галичани розуміють, що майбутнє їхнього міста - туристичне. І правильно! Тут старовинні пам'ятки і м'які Передкарпатського пагорби, тут ще дрібний Дністер і тиша спокійної провінції.

Підніміть голову, стоячи у центрі міста, - на горі побачите залишки Старостінського замку. Перші укріплення над Пристань на Дністрі з'явилися ще в часи Київської Русі. З кінця ХІ V до ХV ст. твердиня була однією з найбільших і найсильніших в Галичині. У 1490 році її безуспішно штурмували селянські загони під керівництвом повстанця Мухи. Де там! Замковий гарнізон налічував понад тисячу осіб. У 1621 р. татарські загони зруйнували замок. У 1627 р. його перебудовують з дерев'яного на кам'яний, ще одну реконструкцію А. Потоцький профінансував у 1658 р. Але ... Недовго замок красувався новим одіянні, оскільки 1676 року турецько-татарські війська знову знищили фортецю, залишивши на Замковій горі лише ісщербленние, вибиті зуби фортечних стін. Більше фортецю не відновлювати - аж до початку ХХІ ст.

У центрі міста, неподалік від пам'ятника королю Данилу Галицькому знаходиться ще одна цікава споруда - церква Різдва ХІІІ-XІ V ст. Від значної караїмської громади Галича залишилося давнє кладовище.

Пам'ятки княжого Галича - це фундаменти грандіозного Успенського собору в Кр и лосе, церква св. Пантелеймона в с. Шевченковому, курган «Галичина могила», оборонні вали і залишки давньоруських храмів.

Майже всі цінні мистецькі реліквії Галича вивезені в інші міста і країни. Найдавніші ікони богоматері, які є сьогодні національними святинями Польщі та Росії, були створені галицькими художниками і знаходились у місцевих храмах.

У 1994 р. був створений Національний заповідник «Давній Галич». Діють два музеї: архітектури і побуту Прикарпаття і історії давнього Галича.