Ємильчено, путівник по місту
ФОТО "ЄМИЛЬЧЕНО"
ОПИС "ЄМИЛЬЧЕНО"
Найдревніше село Велика Цвіля. Сучасна церква збудована уніатами у 1761 р.
В ній була одночасно церковно – приходська школа. 1-й випуск – 43 хлопців і 5 дівчат.
В 1794 році храм відібрали православні, проте молилися там 2023 православних та 113 католиків.
Вознесенська церква. З 14 вересня тут служив діакон Константин Олексійович Гапановича (1855 - 1908). «Проведения был очень хорошего. 1 октября 1894 года награждён скуфьёй. За службу при Царе – миротворце Олександре ІІІ омел серебряную медаль на Александро – Невской ленте, а за Всероссийскую всеобщую перепись тёмно – бронзовую медаль на ленте из государственных цветков».
17 червня 1911 року в храмі с. Велика – Цвіля двадцятидвохлітній Аркадій Йосипович Остальський обвінчався із вісімнадцятилітньою Ларисою Константинівною Гапанович.
Дата заснування села не відома. Перші згадки припадають на ХІІ століття. В центрі села була перша церква і там була знайдена візантійська монета 1021 року випуску. Отже, Великій Цвілі за 880 років.
Сайт села: http://velyka-tsvilya.com.ua
ЄМИЛЬЧЕНО НА КАРТІ
Вибір категорії
ВІДГУКИ "ЄМИЛЬЧЕНО"
Скажіть будьласка,чи є в Емільчині якийсь готель??? |
Ви дізнались,є готель в Ємільчино,я теж шукаю. |
Ємільчине-гарне селище.Люди не погані, працьовиті.Одне погано- попало воно в руки дурню, якому народ щиро повірив на виборах як молодому і перспективному, а він цей народ вважає бидлом і тільки гроші в кишені набиває.Мало того що зарплата 30 тис. то ще й рве де тільки може, все йому мало.А на Ємільчине з його проблемами п.Волощуку на...рать, вибачте за нетактовність. Хто б не прийшов до влади-всі тільки думають про себе, навіть такі молоді та"перспективні" з їхніми інтересами, кришами, мамами і т.д. ШКОДА! І боляче... Через молодого "перспективного" ідіота, хама скоро Ємільчинській громаді буде капець |
Не Емильчено, а Емильчино. В честь дочери графа Уварова, владевшего поместьем Межиричка-Емилии. Построенные в 30-х - 40-х годах ДЗОТы главная ждостопримечательность пгт. Емильчино. А всё остальное: наибольший район Полесья Житомирской области, самобытное культурное наследие многих народностей населявших и живущих поныне кроме украинцев(сербы-с. Серби и с. Середы, поляки Емильчино и Рудня Ивановская, руские-старообрядцы с. Нитяное, немцы-с. Подлубы, с, Кочичин и т.д.), синагога существовавшая до 60-х г.г. 20-го столетия с приличной еврейской общиной (более 60% населения Емильчино до 50-60-г.г.-евреи)-фигня. То, что народная артистка Украины Нина Матвиенко родилась в с. Нежиловичи Емильчинского района,что в 20-30 км. от Емильчино-это фигня вот ДЗОТы-это достопримечательность. То, что узкоколейка от Киева была проложена и до сих пор иногда используется в туристических целях между Емильчинским и Олевским районами-фигня. Краеведческий музей с экспозицией развития производства фарфора (одним из сыновей графа Уварова-Сергеем), добычи железа, и производства льна, в т.ч. и пивоваренного искуства-фигня. То, что в советские времена прямой авиаперелет (пусть Ан-2, но...) Житомир-Емильчино, а автобусное сообщение Киев-Емильчино были-фигня....Главное Железо в бетоне во клас. |
Перестаньте нести бздуру-в графьёв Уваровых никогда не было дочери Эмилии. |
Ніна Матвієнко народилася в селі Неділище. Що за Нежитловичі? |
Футбольний клуб «Бараші» з Ємільчинського району - минулорічний чемпіон Житомирської області. |
Просмотрев фото современного Емильчино,автора Юры,я приятно была удивлена разительным переменам,произошедшимы за 50лет.Всё для меня было новым и неузнаным.Емильчино-моя ро-дина,где я родилась и училась в средней школе.Очень хорошо,что Емильчино развивается и находится в интернет-пространстве,что даёт огромный потенциал для общения.К сожалению я не отыскала никого из своих одноклассников 1961г.выпуска. Всем огромное спасибо за работу сайта об Емильчино. Теперь Емильчино открыто миру и мир для емильчинцев.Испытую ностальгию по родным местам. Выражаю благодарность автору Юре за серию фото. |
Колись взірцем середньої освіти в районі була Ємільчинська школа №1. Що ж наразі відбувається із цим навчальним закладом? Складається враження, що директору абсолютно байдужа доля школи.Процес тримається лише завдяки ентузіазму окремих вчителів, які вже, між іншим, починають видихатися. Натомість незрозуміло за які заслуги в районі привознесли районну гімназію.Сміх і гріх! Та порівняйте результати ЗНО випускників, подивіться де хто з них навчається! А медалісти гімназії та їх результати ЗНО взагалі вражають, ну ніяк вони не співставляються, зате директор заслужений вчитель (який вчився заочно і далі 5 класу не піднявся у викладанні свого профільного предмету), за що -не відомо. |
Шановний А! Чому Ви вирішили, що щось діється з ЗОШ №1? Вона така ж, як і багато років назад. А у якості навчально-виховного процесу стала ще сильнішою. Чому "видихаються"? Хто видихається? Учитель у школі для того, щоб учити... А будівля.... Це питання до можновладців. |
Середы и Емильчино не раз были местом больших сражений. Во второй книге воспоминаний «Пройдённый путь» C.M. Будьоного повествуется о боевых действиях Первой Конной армии на польском фронте в 1920 году. Завершение перегруппировки и начало атаки назначались на утро 26 июня. Положение дивизии к моему приезду упрочилось. В ожесточенном бою она сломила сопротивление противника и овладела важными населенными пунктами Емильчино, Середы, Сербы. Противник перешел в наступление. В Емильчино и Середы идет бой. Впереди полыхал пожар, слышался гул боя, нараставший по мере нашего приближения к селу. Мы галопом влетели на центральную улицу, на которой тут и там рвались снаряды. Несколько домов было охвачено пламенем. Ночью пехотный полк противника, используя кустарник и высокие хлеба, подошел к селу Середы и ворвался в него. Три часа шел уличный бой. Только к рассвету врага удалось выбить. А после того как 3-я бригада по моему приказу выступила в Ємильчино, белополяки снова атаковали. В Середах остался один штабной эскадрон. Но он стоил целого полка. Служили в нем бойцы бывалые, не раз, не два раненные, отчаянные рубаки, способные драться один против трех. |
Yura, 25.01.2012! Parlez d'autre la chose! |
Vous parlez français? Moi aussi |
назаренко игорь и леня пиларасы |
Ємільчинці силами громадськості встановили у райцентрі пам'ятний знак "Солдатській вдові", бо вистраждане, зроблене солдатськими вдовами було їхнім справжнім життєвим подвигом. Згорьовані особистими бідами і втратами, обтяжені щоденними клопотами про те, як зіпнути, у холодні і нерідко - в голодні, піднімали й вони на своїх тендітних плечах у повоєнні роки усе, поруйноване ворогом. |
З цікавою програмою виступає Ємільчинський фолькльорний колектив "Намисто" (керівник Алла Перфільєва). Приємно повертатися до витоків народного мистецтва, вивчаючи, досліджуючи, насолоджуючись його самобутністю. |
Дорогі земляки вітаю Вас з Днем партизанської слави України! Бажаю Вам міцного здоров'я, щастя і любові, надії та впевненості у майбутнє. Ємільчин - це партизанська столиця в роки Великої Вітчизняної війни!!!! |
Ніякі круті VIP персони не можуть зрівнятися з молодятами, які відзначають своє весілля у Ємільчині. У нашому краї все справжнє, а не екзотичне! Навіть запрошених гостей зустрічає духова музика! А які запальні танці! |
Любіть і цінуйте свою землю! Найдорожча земля там, де її не цінують! До речі, серед майже суцільно збиткових минулого року за підсумками роботи аграрної галузі поліських районів області на особливому місці - Новоград-Волинщина, де отримали 16.2 млн. грн. прибутку, що на 2 млн.грн. більше, ніж на приблизно рівних за площею чорноземах Бердичівщини. Це засвідчує про не менш істотний вплив людського фактора на результати господарювання. |
І ще, довгострокові траст-фонди також дають місцевій владі додаткові, не конрольовані центром джерело засобів, які дозволяють регіону розвиватися незалежно від центру. |
Дорогі землякі бережіть свою землю! Земля це той ресурс, який буде постійно дорожчати! Експлуатція земельного ресурсу має бути розумна, через програмні структурні капіталовкладення, які відображали б екологічні і соціальні інтереси, забезпечували б занятість та піднімали рівень життя. Земельний капітал дуже довго відновлюється, а буває що й ніколи. Довгострокові траст-фонди - це механізм збереження великих сум грошей, це надходження інвестицій. Доходи від траст-фондів можуть замінити доходи від надмірної експлуатації земельних ресурсів. |
Eмильчино это моя родина. и каждый раз при первой возможности стараюсь приехать мне очень нравится мое родное Емильчино. жаль что очень редко бываю. |
Сьогодні ціна землі в ринкових країнах щорічно зростає. Вкладення капіталу в землю - це найвигідніші вкладення. Конкуренція в сфері рентних відносин не лише визначає величину ренти, але й вигляд сучасних міст! |
На початку ХVI ст. в Україні основні земельні багатства стали постійними для значної групи латифундистів. Основним центром великих землеволодінь в Україні була Волинь. Великим землевласником на Волині і Київщині був боярській рід Лозків, нащадки якого і дотепер проживають в Мельчині, Коростені. |
Юра знімати нічого не потрібно! Ключ від щастя долі в твоїх руках! Якщо не можеш творити, пошукай кращого в інших місцях! Тоді може щось і зрозумієш! Хай щастить! |
За право грати у фінальній частині обласної спартакіади школярів з баскетболу серед юнаків змагалися шість команд Без поразок дійшли до вирішального поєдинку збірна смт. Ємільчине. |
наиболее красивый городок это Бараши(сам там живу).Когда-то был крупным райцентром житомирской области.Сейчас это развитый и самый крупный городок с развитой инфраструктурой емильчинского района. |
єміьчине найгірше село в житомирській області.потрібно зняти райцентр |
с каких пор Бараши - городок? Емильчино таковым не считается, зато Бараши... |
ти ще не бачив страшних сіл! |
В Ємільчині є популярний магазин "Дім електроніки". Там працюють справжні професіонали: Мовчан Віталік, його дружина Наташа, містер Авраменко Сергій. |
23 ЖОВТНЯ ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ БЛАЖЕННIШИЙ МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ I ВСIЄЇ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИР IЗ АРХIПАСТИРСЬКИМ ВIЗИТОМ ВIДВIДАВ ОВРУЦЬКУ ЄПАРХIЮ ЖИТОМИРЩИНИ У селі Сербо-Слобідка Ємільчинського району Житомирської області Первосвятитель звершив освячення храму в ім’я преподобної Параскеви Сербської, після чого відправив у новоосвяченому храмі першу Божественну Літургію. Його Блаженству співслужили: архієпископ Овруцький і Коростенський Віссаріон, єпископ Переяслав-Хмельницький Олександр, єпископ Городницький Олександр та духовенство єпархії. |
У другій половині XIX століття в болотах добували залізну руду, і з 1889 року в селищі запрацював найбільший у Волинській губернії чавуноливарний завод. З ємільчинського чавуну відливалися рейки для будівництва Транссибірської магістралі. |
Олексій Опанасюк автор книг оповідань і повістей "Жита", "Пристані на Уборті", "Жайворонкова кладка", "Житичі". |
Бабуся надзвичайно талановитої співачки Марічки Бурмаки із села Кочичино Ємільчинського району |
Мельчин не Мельбурн, але і там є поліщуки!!! |
Мельчин в санскриті "Мель-Чин".Словами "Мель", "Гель", "Хель", "ель", "єль" позначаються у мові сонячні якості життя: німецьке gelb (гельп) - жовтий, Hell (Хель) - світлий, англійське yellow (єлоу) - жовтий, hell (хел) - пекло й т.д.Слово Чин мало значення - велике, значуще. Іменем Сонця (Геля) звалися й звутся цілі країни й народи. Серед міст побратимів найближчий наш Звягель. У Німеччині - Гельдерн, Гельдеркірхен, Хельнштад; У Швеції - Хельсінборг, Хельгум; в Польщі - Хель, Хелм; у Британії - Уеллін, Уельс; у Парижі -Єлисейські поля; в Іспанії - Уельва і Уельма; в Туреччині - Геліболу; у Фінляндії - Хельсінки. Тож всюди сонце залишило свій слід, не обійшло і нас, лишивши у спадок Мельчин. Так як сонце гріє і пече, то приходили висновку, що душею його є вогонь і знали по досвіду: доки в людині теплиться душа вона живе. Душа це життя. Тому намагалися влити душу в сонце і мислили так, що це сонце обрало для себе місце, куди покласти душу свою - вогонь. Вогонь вважався чудодійним, бо в ньому жила душа сонця. Символ вогню - дві перехрещені палички при терті - стали знаменням у багатьох релігіях, знаком Сонця і Життя. Хрест в християнстві став символом торжества життя над смертю, воскресіння. Як для мене, то м. Мельчин - це ще й святе місце, бо в ньому проживали мій дід і баба, тут народилася моя мама, тут проживають мої найближчі рідні, тут мої земляки у яких чиста і сонячна душа! |
А яку горілку виготовляли із житньої запарки, а яка смачна і запашна слив'янка? |
Колись в "Мельчині" на заплавах річки "Уборть" і болотах дуже водилася риба в'юн. Особливою популярністю користувалися нанизані на паличку сушені в'юни. Це був найсмачніший делікатес. |
У "Мельчині" (Ємільчині) поруч з іншими видами діяльності важливу роль відігравало бортництво, тобто, збирання меду. Добували його з борті - дупел дерев. Навіть річку назвали "Уборть", тобто, такою, що потопає в бортях. |
Князь Мал, Мальчик, Ємільчин - корінь то спільний !!!! |
Найкраща вчителька Ємільчинської музичної школи. Я був закоханий в неї.Сьогодні її учні викладають в країнах Європейського Союзу. |
Наймиліша місцина у всьому світі! Ганьба вам, шановні, хто дозволяє собі вислови подібні до "лутше не бачити" чи "найгірше село в Україні".Ви просто невдячні, невиховані свині!Як у вас повертаються ваші гнилі язики до подібних висловів?Да,Ємільчине не Київ й не Харків, але для людей які народилися тут,для їх батьків та дідів воно є часткою душі.А вам, молодим та сопливим (бо я дуже смніваюся аби зріла людина дозволила собі нетактовність в подібному руслі висловитися про місце свого народження, найдорожче місце в житті кожної людини), на жаль цього не зрозуміти.Одним словом-худоба!Честь і шана людям які дбають про селище, його історію, зокрема М.Р. Жилюку.Більше б таких людей! |
Ємільчин -це партизанська столиця в роки Великої Вітчизняної війни !!!!Партизани своєю зухвилістю доводили гітлерівців до сказу! З'єднання генерала Наумова захопило базу восьмої танкової армії і перерізало рокадне шосе Новоград-Волинськ - Коростень, кісткою в горлі засіло в Ємільчині! І це в розпал битви за Дніпро, коли в німецького командування й так не вистачає резервів, щоб затуляти дирявий фронт.З Підлубів хотіли були ще раз вдарити на Ємільчин, та роздумали. Не хочеться рйнувати місто. (Із спогадів генерала Наумова). |
Згадує у свому щоденнику Герой Радянського Союзу Михайло Наумов:"Ми вже двадцять другу добу в місті Ємільчино. В Ємільчино ми захопили армійську базу ворога - великі продовольчі склади, тисячі голів худоби, паровий млин, механізовані пекарні і пральні, лазні з дезкамерами. До наших рук потрапили бурти пшениці й сушених фруктів, багато тютюну і мармеладу. Одразу ж приступили до розподілу продовольства серед населення. З усіх усюд, навіть з Бреста і Польщі, до нас потяглися валки підвід по пшеницю і борошно. Ми щедро роздаємо всім... Розвідка доповіла, що ворог не примирився з втратою Ємільчина і готується до реваншу... |
Масло Рихальського молокозаводу найсмачніше |
Цьому сайту місце в інтернеті ! |
У Ємільчинському районі зявилася обласна соціальна мережа - http://velyka-tsvilya.com.ua, запрошуємо всіх туди, тепер привітання можна писати там та знайти однокласників також просто. Історія сіл, районів та області також присутня на сайті |
Мы припомним давние былины, Мы рассказ припомним величавый Про древлянский край старинный, Что овеян вольностю и славой! |
Cайт необхідний, його місце в інтернеті!!! |
Мал золотник, да дорог. |
Бывал в Вашем городке... Опрятный, чистый, умиротворенный... Особенно понравилась банька у Ивана Федосеевича... Очень гостепреимный и добрый человек... Всем советую... |
У с. Велика Цвіля, Ємільчинського району є "Народний музей хліба" |
В центрі Ємільчина був величезний Преображенський собор з золотими куполами. В 30-х роках був підірваний, а на його місці збудовано пам'ятник В.І.Леніну.В Ємільчині, де покоїться прах графа Уварова, навіть не існує жодної вулиці його імені. |
У нашій топоніміці ще й досі є багато нез'ясованих "Білих плям", що спричиняють різночитання та "відсебеньки". Загальноприйнято називати міста і села так, як звуться вони в устах народу, що їх населяє.Не Ємільчено, а Ємільчин. Так само, як не Святошино, а Святошин, не Мукачево, а Мукачів. Це питтання не вузькомовного плану, вони торкаються історії культури і щоденного життя цілого народу, а він зацікавлений у тому, щоб над ним не тяжіли чиїсь канцелярсько-бюрократичні огріхи. |
Ємільчино - це західна богатирська застава Добрині, сина Мала Древлянського. |
Емильчино - это земля Мала Древлянского високого чина князя. Это фортпост к столице древней Руси Коростеню.Это столица русской державы! Да, именно столица державы. Провозглашенная Малом Древлянским в 945 году. Но - так и не утвердившаяся в этой роли. Кто же населял Коростень и все княжество Древлянское? Это народ, подаривший Руси Мала, Добриню и Владимира Красно Солнышко. Победа 980 года (как и победа 945-го) была одержана под Древлянским знаменем. В победном 980 году всюду, где армия Добрыни водружала Древлянское знамя, восходило после черной ночи деспотизма Варяжского дома Красно Солнышко русской свободы! И это Красно Солнышко было практически княжеским гербом Владимира. А восстание Мала Древлянского стоит в одном ряду с теми событиями, которые Англия и Голландия - самые передовые страны Запада спустя много веков - считают славнейшими вехами своей истории. |
Привіт дружище - Харченко Володя. Вітаю тебе з Новим роком та Різдвом Христовим. Згадую нашу службу в м. Плунге, Литва, в/ч 23487, у 1970 -1972 рр. |
Остання володарка Звягеля (Новограда-Волинського) кн. Любомирська (гр.Зубова), зробила дарчий запис на свого третього чоловіка. Вона подарувала йому Ново-Звягельський, Орепівський і Ємільчинський ключі. |
Ємільчинці не втратили етичні й моральні норми, Їм притаманні такі одвічні норми моральності, як доброта, милосердя, порядність, чесність, відповідальність, шанобливість. |
Як далеко би нас не закидала доля - нас завжди вабить пройтись по росистих стежинах дитинства, зцілити рани душі, ступить на поріг материнської хати, торкнутися кореня вічності. На зимові канікули я завжди приїздив у с. Середи, Ємільчинського району до діді Павла і баби Домки. Пригадую казкові зими, після хуртовини сніг облітає з дерев тихо і лагідно. Органно прогув у небі літак, зробивши коло над вітряком і стрімко як птиця пішов на посадку Ємільчинського аеродрому. Яка краса!А тоді, згадує у свому щоденнику Герой Радянського Союзу Михайло Наумов:"Гускне, чаїться і стихає груднева ніч 1943 року. Та ненадовго. Опівночі у Середах закипає бій. Село горить. Зловісними сполохами міниться небо, долинає кононада. Німці ввели в бій танки й охоронну дивізію. Стрілянина шаленіє. Аж не віриться, що ворог пішов у наступ."Сьогодні це велике, красиве село, в якому живуть роботящі, мудрі і славні люди. ЦЕ ВОНИ ВІДРОДИЛИ РІДНИЙ КРАЙ з хатинками білими у вишнево-яблуневих садках, з латочками городів, що ледве помітні серед буйного квітучого різнотрав'я.І все пережите в минулому не даремне. Пам'ять про всі страждання будуть потрібні людям у майбутньому як неоціненний досвід душі всього людства, як осторога від помилок і як свідчення: пережили ж, подолали. Віра в людину - несхитна. Я пишаюсь Вами мої земляки! Ви Герої! З с вятом Вас Андрія Первозванного! З наступаючим Вас Новим роком та Різдвом Христовим! Нехай у Новому році збудуться всі найзаповітніші мрії і добрі починання. Усім Вам бажаю міцного здоров'я, щастя і любові, надії та впевненості у майбутнє. |
Моє рідне поліське, мальовниче село Підлуби, Ємільчинського району. У селі розташована велика двоповерхова середня школа, у якій здобувають знання діти з шести навколишніх сіл. У селі заасвальтовані дороги і перетинає річку Уборть міцний залізобетонний міст. У центрі села розміщені магазини, кафе, бібліотека, стадіон із спортивними майданчиками, фельдшерсько-акушерський пункт. Є навіть млин вітряк. Це моя маленька столиця, в якій проживали мої батько і мати, в якій народився і виріс я. Нині тут проживає мій брат з дружиною, які виховали гарних, освітчених дочок.Горжусь своїм селом і односельчанами!Користуючись нагодою, вітаю всіх односельчан та рідних з наступаючим Новим 2010 роком та різдвом Христовим! |
Крім Ніни Матвієнко в Ємільчинському районі в с. Нараєвка народився найкращий музикант - Микола Климчук, якій вміє грати на всіх музикальних інструментах, а який він віртуоз в оркестрі. |
Ємільчине непогане містечко, колись у ньому можна було гарно відпочити, по річці Уборть ходили катамарани, моторні човни, на березі річки у кафе смакували дуже смачним морозивом. Ємільчино мало свій аеровокзал та аеродром. Нас дітей, льотчики часом запрошували до себе у кабіну і які чудові краєвиди навкруги, а який гарний вітряк був.На жаль не зберегли. Передаю привіт Валі Гузенко та Любі Матяш |
в Ємільчине є Дім Молитви ( в минулому колгоспна контора) приходьте щонеділі о 14-00 на служіння, змінюйтесь самі на краще і Ємільчине стане краще. |
Ємільчине найкраще місто. |
Ємільчине просто супер, |
Ємільчине найкраще! |
Ємільчине просто клас!!!! |
В Емильчинском районе родилась Нина Матвиенко |
| вдень: | 0...0 °C |
| вночі: | 0...0 °C |
Останні коментарі
5 случайных отчетов
Звідки пішла земля руська ? Вважаю на це питання всі можуть... | |
З відкриття сезону в цьому році «Дика Країна » вже встигла... | |
Колись я дивилася на цю канатки здалеку, як практично прямовисно... | |
Я не сперечаюся, що обласний центр у вечірніх вогнях найкращий,... | |
Як сказав Жванецький : " За Дерибасівській гуляють поступово... |