Єва!!! , 18.06.2010

Мельчин не Мельбурн, але і там є поліщуки!!!

Микола Борисюк , 17.06.2010

Мельчин в санскриті "Мель-Чин". Словами "Мель", "Гель", "Хель", "ель", "єль" позначаються у мові сонячні якості життя: німецьке gelb (гельп) - жовтий, Hell (Хель) - світлий, англійське yellow (єлоу) - жовтий, hell (хел) - пекло й т.д. Слово Чин мало значення - велике, значуще. Іменем Сонця (Геля) звалися й звутся цілі країни й народи. Серед міст побратимів найближчий наш Звягель. У Німеччині - Гельдерн, Гельдеркірхен, Хельнштад; У Швеції - Хельсінборг, Хельгум; в Польщі - Хель, Хелм; у Британії - Уеллін, Уельс; у Парижі -Єлисейські поля; в Іспанії - Уельва і Уельма; в Туреччині - Геліболу; у Фінляндії - Хельсінки. Тож всюди сонце залишило свій слід, не обійшло і нас, лишивши у спадок Мельчин. Так як сонце гріє і пече, то приходили висновку, що душею його є вогонь і знали по досвіду: доки в людині теплиться душа вона живе. Душа це життя. Тому намагалися влити душу в сонце і мислили так, що це сонце обрало для себе місце, куди покласти душу свою - вогонь. Вогонь вважався чудодійним, бо в ньому жила душа сонця. Символ вогню - дві перехрещені палички при терті - стали знаменням у багатьох релігіях, знаком Сонця і Життя. Хрест в християнстві став символом торжества життя над смертю, воскресіння. Як для мене, то м. Мельчин - це ще й святе місце, бо в ньому проживали мій дід і баба, тут народилася моя мама, тут проживають мої найближчі рідні, тут мої земляки у яких чиста і сонячна душа!

О! Мель Чин! Ко , 17.06.2010

А яку горілку виготовляли із житньої запарки, а яка смачна і запашна слив'янка?

Микола Хорсюк , 17.06.2010

Колись в "Мельчині" на заплавах річки "Уборть" і болотах дуже водилася риба в'юн. Особливою популярністю користувалися нанизані на паличку сушені в'юни. Це був найсмачніший делікатес.

Еллін Маслюк , 16.06.2010

У "Мельчині" (Ємільчині) поруч з іншими видами діяльності важливу роль відігравало бортництво, тобто, збирання меду. Добували його з борті - дупел дерев. Навіть річку назвали "Уборть", тобто, такою, що потопає в бортях.

Невр , 7.06.2010

Князь Мал, Мальчик, Ємільчин - корінь то спільний !!!!

Мальчик , 3.06.2010

Найкраща вчителька Ємільчинської музичної школи. Я був закоханий в неї. Сьогодні її учні викладають в країнах Європейського Союзу.

андрій , 7.05.2010

Наймиліша місцина у всьому світі! Ганьба вам, шановні, хто дозволяє собі вислови подібні до "лутше не бачити" чи "найгірше село в Україні".Ви просто невдячні, невиховані свині!Як у вас повертаються ваші гнилі язики до подібних висловів? Да,Ємільчине не Київ й не Харків, але для людей які народилися тут,для їх батьків та дідів воно є часткою душі.А вам, молодим та сопливим (бо я дуже смніваюся аби зріла людина дозволила собі нетактовність в подібному руслі висловитися про місце свого народження, найдорожче місце в житті кожної людини), на жаль цього не зрозуміти.Одним словом-худоба! Честь і шана людям які дбають про селище, його історію, зокрема М.Р. Жилюку.Більше б таких людей!

Микола Борисюк , 27.04.2010

Ємільчин -це партизанська столиця в роки Великої Вітчизняної війни !!!! Партизани своєю зухвилістю доводили гітлерівців до сказу! З'єднання генерала Наумова захопило базу восьмої танкової армії і перерізало рокадне шосе Новоград-Волинськ - Коростень, кісткою в горлі засіло в Ємільчині! І це в розпал битви за Дніпро, коли в німецького командування й так не вистачає резервів, щоб затуляти дирявий фронт. З Підлубів хотіли були ще раз вдарити на Ємільчин, та роздумали. Не хочеться рйнувати місто. (Із спогадів генерала Наумова).

Микола Борисюк , 26.04.2010

Згадує у свому щоденнику Герой Радянського Союзу Михайло Наумов:"Ми вже двадцять другу добу в місті Ємільчино. В Ємільчино ми захопили армійську базу ворога - великі продовольчі склади, тисячі голів худоби, паровий млин, механізовані пекарні і пральні, лазні з дезкамерами. До наших рук потрапили бурти пшениці й сушених фруктів, багато тютюну і мармеладу. Одразу ж приступили до розподілу продовольства серед населення. З усіх усюд, навіть з Бреста і Польщі, до нас потяглися валки підвід по пшеницю і борошно. Ми щедро роздаємо всім... Розвідка доповіла, що ворог не примирився з втратою Ємільчина і готується до реваншу...

Споживач , 13.04.2010

Масло Рихальського молокозаводу найсмачніше

Звягельчанин , 6.04.2010

Цьому сайту місце в інтернеті !

Сергій , 27.03.2010

У Ємільчинському районі зявилася обласна соціальна мережа - http://velyka-tsvilya.com.ua, запрошуємо всіх туди, тепер привітання можна писати там та знайти однокласників також просто. Історія сіл, районів та області також присутня на сайті

Михайло , 15.03.2010

Мы припомним давние былины, Мы рассказ припомним величавый Про древлянский край старинный, Что овеян вольностю и славой!

Кю Сир Об , 15.03.2010

Cайт необхідний, його місце в інтернеті!!!

Микола Борисюк , 22.02.2010

Мал золотник, да дорог.

Максим , 20.02.2010

Бывал в Вашем городке... Опрятный, чистый, умиротворенный... Особенно понравилась банька у Ивана Федосеевича... Очень гостепреимный и добрый человек... Всем советую...

Микола Борисюк , 15.02.2010

У с. Велика Цвіля, Ємільчинського району є "Народний музей хліба"

Микола Жилюк , 15.02.2010

В центрі Ємільчина був величезний Преображенський собор з золотими куполами. В 30-х роках був підірваний, а на його місці збудовано пам'ятник В.І.Леніну. В Ємільчині, де покоїться прах графа Уварова, навіть не існує жодної вулиці його імені.

Микола Борисюк , 8.02.2010

У нашій топоніміці ще й досі є багато нез'ясованих "Білих плям", що спричиняють різночитання та "відсебеньки". Загальноприйнято називати міста і села так, як звуться вони в устах народу, що їх населяє. Не Ємільчено, а Ємільчин. Так само, як не Святошино, а Святошин, не Мукачево, а Мукачів. Це питтання не вузькомовного плану, вони торкаються історії культури і щоденного життя цілого народу, а він зацікавлений у тому, щоб над ним не тяжіли чиїсь канцелярсько-бюрократичні огріхи.

Микола Борисюк , 1.02.2010

Ємільчино - це західна богатирська застава Добрині, сина Мала Древлянського.

НЛО , 1.02.2010

Емильчино - это земля Мала Древлянского високого чина князя. Это фортпост к столице древней Руси Коростеню.Это столица русской державы! Да, именно столица державы. Провозглашенная Малом Древлянским в 945 году. Но - так и не утвердившаяся в этой роли. Кто же населял Коростень и все княжество Древлянское? Это народ, подаривший Руси Мала, Добриню и Владимира Красно Солнышко. Победа 980 года (как и победа 945-го) была одержана под Древлянским знаменем. В победном 980 году всюду, где армия Добрыни водружала Древлянское знамя, восходило после черной ночи деспотизма Варяжского дома Красно Солнышко русской свободы! И это Красно Солнышко было практически княжеским гербом Владимира. А восстание Мала Древлянского стоит в одном ряду с теми событиями, которые Англия и Голландия - самые передовые страны Запада спустя много веков - считают славнейшими вехами своей истории.

Петрицький Леонід, Ізяслав, Хмельницька область , 21.01.2010

Привіт дружище - Харченко Володя. Вітаю тебе з Новим роком та Різдвом Христовим. Згадую нашу службу в м. Плунге, Литва, в/ч 23487, у 1970 -1972 рр.

Петрицький Леонід , 20.01.2010

Остання володарка Звягеля (Новограда-Волинського) кн. Любомирська (гр.Зубова), зробила дарчий запис на свого третього чоловіка. Вона подарувала йому Ново-Звягельський, Орепівський і Ємільчинський ключі.

Василь , 21.12.2009

Ємільчинці не втратили етичні й моральні норми, Їм притаманні такі одвічні норми моральності, як доброта, милосердя, порядність, чесність, відповідальність, шанобливість.

Микола , 14.12.2009

Як далеко би нас не закидала доля - нас завжди вабить пройтись по росистих стежинах дитинства, зцілити рани душі, ступить на поріг материнської хати, торкнутися кореня вічності. На зимові канікули я завжди приїздив у с. Середи, Ємільчинського району до діді Павла і баби Домки. Пригадую казкові зими, після хуртовини сніг облітає з дерев тихо і лагідно. Органно прогув у небі літак, зробивши коло над вітряком і стрімко як птиця пішов на посадку Ємільчинського аеродрому. Яка краса! А тоді, згадує у свому щоденнику Герой Радянського Союзу Михайло Наумов:"Гускне, чаїться і стихає груднева ніч 1943 року. Та ненадовго. Опівночі у Середах закипає бій. Село горить. Зловісними сполохами міниться небо, долинає кононада. Німці ввели в бій танки й охоронну дивізію. Стрілянина шаленіє. Аж не віриться, що ворог пішов у наступ." Сьогодні це велике, красиве село, в якому живуть роботящі, мудрі і славні люди. ЦЕ ВОНИ ВІДРОДИЛИ РІДНИЙ КРАЙ з хатинками білими у вишнево-яблуневих садках, з латочками городів, що ледве помітні серед буйного квітучого різнотрав'я. І все пережите в минулому не даремне. Пам'ять про всі страждання будуть потрібні людям у майбутньому як неоціненний досвід душі всього людства, як осторога від помилок і як свідчення: пережили ж, подолали. Віра в людину - несхитна. Я пишаюсь Вами мої земляки! Ви Герої! З с вятом Вас Андрія Первозванного! З наступаючим Вас Новим роком та Різдвом Христовим! Нехай у Новому році збудуться всі найзаповітніші мрії і добрі починання. Усім Вам бажаю міцного здоров'я, щастя і любові, надії та впевненості у майбутнє.

Володя , 9.12.2009

Моє рідне поліське, мальовниче село Підлуби, Ємільчинського району. У селі розташована велика двоповерхова середня школа, у якій здобувають знання діти з шести навколишніх сіл. У селі заасвальтовані дороги і перетинає річку Уборть міцний залізобетонний міст. У центрі села розміщені магазини, кафе, бібліотека, стадіон із спортивними майданчиками, фельдшерсько-акушерський пункт. Є навіть млин вітряк. Це моя маленька столиця, в якій проживали мої батько і мати, в якій народився і виріс я. Нині тут проживає мій брат з дружиною, які виховали гарних, освітчених дочок. Горжусь своїм селом і односельчанами! Користуючись нагодою, вітаю всіх односельчан та рідних з наступаючим Новим 2010 роком та різдвом Христовим!

Володя , 25.11.2009

Крім Ніни Матвієнко в Ємільчинському районі в с. Нараєвка народився найкращий музикант - Микола Климчук, якій вміє грати на всіх музикальних інструментах, а який він віртуоз в оркестрі.

Микола Борисюк , 25.11.2009

Ємільчине непогане містечко, колись у ньому можна було гарно відпочити, по річці Уборть ходили катамарани, моторні човни, на березі річки у кафе смакували дуже смачним морозивом. Ємільчино мало свій аеровокзал та аеродром. Нас дітей, льотчики часом запрошували до себе у кабіну і які чудові краєвиди навкруги, а який гарний вітряк був. На жаль не зберегли. Передаю привіт Валі Гузенко та Любі Матяш

наташа , 6.10.2009

в Ємільчине є Дім Молитви ( в минулому колгоспна контора) приходьте щонеділі о 14-00 на служіння, змінюйтесь самі на краще і Ємільчине стане краще.

Саша , 3.10.2009

Ємільчине найкраще місто.

руслан , 30.09.2009

Ємільчине просто супер,,,,,,,,,,

Таня , 7.07.2009

Ємільчине найкраще!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Юля , 2.07.2009

Ємільчине просто клас!!!!

НЛО , 26.03.2009

Лутше не бачити!!!!!!!!!

прохожий , 10.07.2008

В Емильчинском районе родилась Нина Матвиенко