Білгород-Дністровський | |
Аккерманська фортеця
Україна - Білгород- Дністровський пам'ятки
Білгород- Дністровський визначні місця, що цікавого.
06 серпня 2012
1 | додати свій голос |
У Білгород - Дністровську фортецю ми збиралися поїхати давно - вона у нас під боком - всього в 80 км від Одеси, але завжди знаходилися важливіші справи, і поїздка откладивалась.В суботу ми збиралися на дачу - але виявилося, що син кудись подів ключі - витративши пів дня на пошуки, ми вирішили, що прийшов час відвідати Акерманську фортецю.
Добиралися ми довго - шлях лежав через вельми популярний курорт Кароліно - Бугаз- а серпні скупчення народу там неімоверное.На Бєлгородську землю ми ступили вже в п'ятій годині вечера.Побродів по тихим мощених вуличках і оглянувши два старих храму, ми побрели до фортеці.
.
Білгород - Дністровський - найдавніше місто в Україні, і один з найдавніших в Європі. Виник він в VI столітті до нашої ери. За цей час місто населяли різні племена і народи, кожен з них називали його по-своєму : Тіра, Офіусса, Алба - Юлія, Білгород, Фегер -Вар, Ак - Або, Мон - Кастро, Четате - Алба.
.
До наших часів дійшло більше двох десятків назв міста, але всі вони, так чи інакше, перекладалися на російську мову як Біле місто, Біла фортеця.
Історичні джерела свідчать, що заснували місто на правом березі Дністра вихідці з давньогрецького полісу Мілета. Називаючи Дністер Тірасом, греки нарекли місто Тірою.
.
Білгород в XV столітті - це один з великих міст Європи з населенням 20 тисяч чоловік. В цей же час зводиться величезна кам'яна фортеця, величавий вид якої, був під стать столиці могутньої держави.
.
Масштаби будови дозволяли в нападі захистити жителів міста.
У 1812 році Аккерман увійшов до складу Російської імперії. Почалося його інтенсивне заселення збіглими росіянами, євреями, поляками. До кінця XIX століття тут вже проживало близько 50 тисяч чоловік.
.
Останній раз ми були в фортеці 18 років тому. І хоча я читала, то фортеця руйнується, мені здалося, то вона стала виглядати живописніше, ухоженнєє і чистіше.
.
Із задоволенням прогулялися по кріпаком стенам- колись це було вельми ризиковане заняття.
.
Згадала, як молоді ми були - наш син тоді тільки вчився говорити і ходити - тому в фортецю ми його не взялі.Сколько води витекло...
.
Серпневе сонце золотило стіни фортеці, таким ласкавим наше світило буває тільки під кінець літа.
.
Серебрянная гладь лиману радувала око.
.
Ми віддавалися спогадам на заході дня, а стародавня Тіра знову запам'ятала нас - вже іншими.
.
Автор: http://fellya.livejournal.com
| Понравилось: |
|
ВІДГУКИ "АККЕРМАНСЬКА ФОРТЕЦЯ"
Андрей, 23.02.2014 відповісти да не все нормально я служил в этом городе в 1998г |
НЛО, 24.02.2013 відповісти І любовників ціла купа прям ніде від них заховатися прям під кожним кустом якісь баби і мужики, отак і ходили, переступаючи через них... |
ада, 14.12.2012 відповісти не сподобалось. Відношення погане. Їжа не смачна. І постійно крики. На 5 день вже хочеться додому. |
| вдень: | 0...0 °C |
| вночі: | 0...0 °C |
Останні коментарі
5 случайных отчетов
У Закарпатській області України в межах смт Солотвино що... | |
Чернівці, за таким абсолютно не гучним і не особливо милозвучною... | |
Бучач - маленьке містечко (12 тис. жителів) в півтора годинах... | |
Печера Еміне- Баїр - Хосар (друга назва - Мамонтова ) - знаходиться... |