Як з'ясувалося, автобуси прямо в Микиту не ходять, а йдуть до Ялти. Поїхали. Вийшовши на зупинці на трасі в Микиті, дізнаватися як доїхати до ботанічного саду ми не стали, а пішли пішки..

Парк був створений в 1812 році за указом Олександра I.
Щоб пройти в Нікітський ботанічний сад, потрібно заплатити, правда, не пам'ятаю скільки саме. Але, точно можу сказати, що дірку у вашому відпускному бюджеті квитки не зроблять :)
Бамбуковий гай..

Забавный ручеек.

Дуже цікаве деревце суничник дрібноплідний. На ньому немає кори. Кажуть, що воно росте тільки в Криму. Упс, але тільки недавно я дізнався, що до нього не можна доторкатися - воно дуже вразливе..

Верхний парк.

Написав би я ще більше про всі ці чудові квіточки і кущики, але я не ботанік, а записувати в блокнотик не здогадався. Коротше, погулявши, поблукавши, з'ївши піцу в кафе і морозиво, ми вийшли з парку через нижній вхід. Трохи прогулявшись ми спустилися на пляж, який з іншого краю оточений заповідником Мис Мартьян..

На пляжі стало нудно, вирішили побродити по камінцях..

Відпочивши, ми вирушили на базу. І тут пішла злива. Дуже було важко підніматися по вузьких вуличках Микити, коли назустріч, просто, змітаючи з шляху, бігли " ріки"... Як на зло, дощ закінчився, коли ми сіли в автобус :). Переодягнувшись, ми пішли бродити по вечірньому Гурзуфу..

Як зараз пам'ятаю, кафе " Леопольд ", в центрі містечка, серед вузеньких вуличок. Дуже смачна кухня, особливо чебуреки!Інші дні можна прочитати на http://mr4ex.livejournal.com/.

Автор: mr4ex.livejournal.com /